вул. Є.Коновальця 36, корп. 1, каб. 105

Бельгієць Ален Платель стоїть відособлено в сучасному балеті. Він одним із перших наважився на радикальний жест — об’єднати академічне мистецтво з гамором вулиць і практикою соціально орієнтованого перформансу. В молодості Платель працював у лікарні Армантьєра ортопедагогом, займаючись із дітьми-інвалідами театром. Пізніше він почав залучати до участі в своїх постановках найрізноманітніші групи людей, ізольованих від суспільства через те чи інше захворювання. Наскільки це етично – романтизувати й естетизувати пластику пацієнтів психіатричних клінік або просто людей похилого віку – питання досі відкрите. Театр Плателя існує в сутінковій зоні між інклюзивністю і спекуляцією, однак хореограф дозволяє людям, звиклим до страждань, сублімувати щоденні муки і стати учасниками актуального художнього процесу. Глядачі теж залучені, бо їм не показують через імітацію альтернативній досвід, а вони проживають його на сцені, роблячи маргінальне частиною повсякденного. Отже, через спільно відчутий біль Платель об’єднує норму й аномалію, досягаючи повноти і гармонії, якої за межами театрального простору наш світ, на жаль, позбавлений.