вул. Є.Коновальця 36, корп. 1, каб. 105

Галья́рда (італ. gagliarda — весела, бадьора) — старовинний парний, іноді сольний танець, поширений у Європі XV—XVII ст. Темп – помірно швидкий, розмір – 3/4; відзначається акордовим складом, діатонікою, пунктирним або синкопірованним ритмом геміолою. Гальярду виконували після ванни, з якою вона утворювала двочастинну танцювальну сюїту. У XVII-XVIII ст. гальярда збереглася лише як частина інструментальної сюїти з повільним темпом та поліфонічною фактурою (В. Берд, О. Гіббонс, М. Франк та ін.).