БЛЕК-БОТТОМ- американський громадський танець кінця XIX – початку XX століть афроамериканського походження. Музичний розмір – 4/4. Темп помірно швидкий. Виник в нижній долині річки Міссісіпі. Для танцю характерні коливання колінами, вібруючі рухи тіла, притоптування та човгання.

Що стосується дивного найменування («Чорне Дно»), то воно походить від назви однойменного бідного району, населеного афроамериканцями. Дехто вважає, що танець назвали так через те, що в ньому присутні елементи непристойності. Однак це, швидше за все, було придумано в 1920-ті роки його противниками.

Бальний варіант танцю Black Bottom був продемонстрований на театральній сцені в Новому Орлеані в 1919 році. Однак в танцювальні зали він зміг увійти лише на хвилі популярності Чарльстона. Сталося це в 1926 році після виходу в світ одного з бродвейських мюзиклів. У хореографічному сенсі це був Фокстрот, що включав також деякі рухи Чарльстона. Музика мала забарвлення Регтайма і виконувалася в помірному темпі, з синкопою на третій чверті. Яскравим прикладом є п’єса для фортепіано Джеллі Ролла Мортона «Black Bottom Stomp».