DUBSTEP

Дабстеп – це скоріш стиль, а не конкретний танець зі стандартизованими рухами. Історія його розвитку почалася в середині 2000-х, коли музика дабстеп була на піку популярності, про неї говорили в усіх прогресивних виданнях – від англійського The Independent до німецького Groove. А після виходу в 2006 році фільму «About to Blow: Dubstep» доля танцювальної світової культури була вирішена – при такому оглушливому успіху музичного руху не могло не з’явитися настільки ж екстравагантного танцю. І dubstep грянув вибухом бомби по всьому клубу світу – його почали танцювати все клабери без винятку. Кожен показував, що вмів, і так, рух за рухом, склалися перші обриси нового танцювального мейнстріму. Справжня популярність до дабстепу прийшла після того, як японські папери 3D crew стали робити під музику дабстепу свої виступи.

По суті, дабстеп – це танець-мікс, що увібрав в себе безліч популярних різновидів урбаністичного танцювального мистецтва – це і поппінг, і хіп-хоп, waving, електро, кінг-тат і інші. Але головним прабатьком, основою-кістяком танцю Dubstep прийнято вважати електрик-бугі, саме на основі рухів цього танцю формувалася стилістична база дабстепу. Також на експресивний, виразний новий танець вплинув однойменний музичний жанр, що виник в південних районах Лондона на початку 2000-х. Ця музика характеризується домінуванням низькочастотних басів, напруженим темпом в 140 ударів за хвилину, а також розрідженими битами в якості фону. Слідом за музичної іпостассю дабстепу у вуличну танцювальну культуру увірвався і танець, який отримав ім’я від музики, під яку його виконують.

У танцю dubstep велике яскраве майбутнє: цікаві Баунс, що фіксують елементи, ізоляції, гра зі зміною швидкості – все це дозволяє танцюристу ефектно обіграти трек, створювати ілюзії за рахунок трансформацій, в яких бере участь все тіло. А це, в свою чергу, забезпечує виконавця безмежним простором для експериментів, креативу і самобутнього вираження себе на танцполі.