Диско – це яскраве свято, що занурює в стан солодкої закоханості. Танець, який дарує відчуття свободи і відриває від повсякденної буденності.

Танцювальний і музичний стиль диско – чи не найпопулярніший напрям поп-культури минулого століття. Історія цього жанру починається приблизно з середини 70-х років одночасно в США і Європі. Американський стиль диско увібрав у себе традиції та звучання фанку і соулу. Європейський же напрямок диско успадкував характерні тенденції традиційної естради і переплітався з новими течіями в поп-музиці.

Історія виникнення диско

Роком народження нового запального танцю прийнято вважати 1974 й. Сталася ця знаменна подія в клубах Нью-Йорка, і через кілька років уже всю Америку охопив справжній диско-бум. Майже одночасно диско, перебравшись через океан, підкорило Європу, а пізніше і Радянський Союз. В СРСР новий танець проник відразу з двох сторін – з заходу з Америки і зі сходу з Індії, де був знятий фільм «Танцюрист диско», який завоював незвичайну популярність в Радянському Союзі.

У 1977 році в США виходить у кінопрокат фільм «Лихоманка суботнього вечора» з Джоном Траволтою у головній ролі. Ця картина наочно показує життя справжнього прихильника диско, який на танцювальному майданчику забував про всі життєві негаразди і негоди.

Біля витоків європейського стилю диско стояли групи «Абба» і «Боні М», які мали чи не найбільшу популярність за всю історію поп-музики. Продюсери і композитори сприяли поширенню і популяризації нового стилю.

Розквіт стилю припадає на вісімдесяті роки минулого століття. Не втратив він актуальність і зараз.