шаблоны wordpress.

Історія танцю “вальс”

Вальс – це загальна назва бальних та побутових парних танців музичного розміру 3/4. Назва танців походить від німецького слова «walzer», котре означає «кружитись», «обертатись». Основа вальсу – це плавне, безперервне кружіння пари з одночасним переміщенням по периметру танцювальної зали.

В програмі конкурсних бальних танців виконуються Віденський вальс та Повільний вальс.

Віденський вальс має найдавнішу історію. Сьогодні це танець номер 1 серед бальних танців. Він досить швидкий (58-60 тактів на хвилину). Історично основу танцю складали Правий та Лівий повороти та Зміни напрямку. Згодом лексика Віденського вальсу збагатилась виконанням танцювальними дуетами стрімких стаціонарних обертань (Флекерл ліворуч та Флекерл праворуч). На сьогоднішній день Всесвітньою федерацією танцювального спорту стандартизовано 37 фігур Віденського вальсу, котрі розділені на три рівні виконавської майстерності.

Темп Віденського вальсу був дуже швидким і композитори почали писати музику (також в розмірі 3/4), котра була набагато повільніша (28-30 тактів за хвилину). Саме завдяки цій музиці появився новий стиль вальсу з більш повільними поворотами, більш довгими та прослизаючими рухами. Ця форма танцю отримала назву Бостон. 

З набуттям популярності вальсу, англійські хореографи внесли зміни в базовий рух, значно розширили лексичний матеріал та стандартизували його. Більшість цих фігур виконуються до цих пір. Саме англійська стандартизована конкурсна форма вальсу отримала назву Повільний вальс. На сьогоднішній день у Повільному вальсі стандартизовано 36 фігур базового рівню майстерності та фігури розвиненого рівню майстерності. До розвиненого (віртуозного) рівня відносяться фігури з сильним рухом та зміною форми, фігури з сильним обертанням, фігури зі спінами, чеками, ховерами, свівлами, рондами та фігури-позування. Виконання Повільного та Віденського вальсів характеризується вільним, безперервним та хвилеподібним рухом.

В середині 20 століття керівництво СРСР поставило завдання по створенню радянської програми бальних танців. На ряду з іншими бальними танцями народів СРСР, був створений Фігурний вальс. Фігурний вальс легкий у вивченні та виконанні. У Фігурному вальсі не забороняється танцюристам рухатись на відстані один від одного, змінювати позицію в парі, вставати на коліно перед партнеркою та обертати її під рукою. Це створює великий простір для творчості хореографів. Цю форму часто застосовують при роботі з танцюристами-початківцями та у сценічних ансамблевих виступах.