Початок вісімдесятих років ХХ століття вважається часом виникнення хаусу як танцю. На самому початку була тільки музика хаус, а лише потім з’явилися люди, які вирішили танцювати під ритми нового напрямку. Саме у клубі Warehouse стікалася молодь, яка віддавала перевагу цьому стилю. Нью-Йорк – це місто, з якого хаус поширився по всіх куточках земної кулі.
Жодна вечірка сучасності не відбувається без танцю Хаус (House). Танець нікого не залишає байдужим, він допомагає вчитися відчувати себе в будь-якій ситуації.
У виконанні хаусу використовуються рухи різних напрямків – бразильських, африканських, джазу, латинських танців. Підстилями хаусу є:
• скейтінг;
• стомпінг;
• шаффлінг.
Основними техніками хаусу можна назвати: jacking, footwork і lofting. У танці обов’язково має бути присутня імпровізація, а сам він є поєднанням складних і динамічних кроків з плавними і широкими елементами рухів верхньої частини. Корпус візуально не встигає за ногами і наздоганяє їх під час танцю. Хаусу притаманні пружинистість і обов’язкова легкість при роботі стоп, а також досить висока швидкість рухів.