Місце і час народження цього напрямку в хореографії відомі точно. Історія виникнення танцю хіп-хоп бере свій початок в 1967 році в Південному Бронксі – найбільш неспокійному районі Нью-Йорка. Якраз в цей час сюди приїхав ямайський діджей на прізвисько Кул Герк. Він організовував вечірки, а на них читав речитатив одночасно з програванням пластинок, що потім дало поштовх для розвитку репу.
А ще Кул Герк ввів поняття брейків – музичних перерв, під час яких танцюристи виходили в коло і показували свої вміння. Їх танець був створен із різких рухів з елементами акробатики. Примітно, що вже тоді він не був безглуздим. Танцюристи намагалися розповісти їм свою історію, показати своє осмислення життя і навіть розкритикувати її негативні моменти. Так і проявився хіп-хоп.
А ось свою назву цей танець отримав в 1974 році завдяки діджею Африці Бамбааттее. Для позначення танцю він взяв слова з афроамериканського діалекту, де «хіп» використовується для позначення рук і ніг, а «хоп» означає «стрибати».
Протягом наступних десятиліть популярність хіп-хопу неухильно росла. Танець розвивався і змінювався, набував нові елементи і обзаводився новими прийомами. Згодом з хіп-хопу вийшли такі відомі стилі як брейк-данс, Поппінг і локінга. А сам танець практикувався вже не тільки на вулицях, але і в хореографічних школах. Навіть хореографи, що працюють в класичному стилі, стали запрошувати хіп-хоп танцюристів для участі в своїх танцювальних номерах.
Згодом хіп-хоп вийшов за межі США і поширився по всьому світу. Танцювальні конкурси та змагання хіп-хоп танцюристів сьогодні проходять в самих різних країнах. А кожен бажаючий навчиться цьому танцю без проблем знайде школу хореографії собі до душі.