Начо Дуато — іспанський танцівник і хореограф, театральний художник, керівник Національного балету Іспанії (1990–2010). Має звання Кавалера ордена мистецтва та літератури. Нагороджений призом «Бенуа танцю» за балет «Форми тиші і пустоти» та премією «Золотий софіт» за програму одноактних балетів.

Розпочав професійну балетну освіту в Школі Рамбер в Лондоні. У 18 років продовжив навчання в школі «Мудра» Моріса Бежара у Брюсселі та в американському танцювальному центрі Елвіна Ейлі в Нью-Йорку.

У 1980 році Дуато підписав свій перший професійний контракт з трупою Кульберг-балет в Стокгольмі. Рік по тому його запросили в Нідерландський театр танцю (NDT), де Дуато швидко ввійшов у життя трупи та її репертуар, беручи участь у таких постановках як «Дитя і чари», «Історія солдата» та інших.

Дуже скоро природна обдарованість артиста вивела його за рамки виконавського мистецтва, і Дуато почав працювати також як хореограф. Вже перша робота — «Jardi Tancat» (Огороджений сад) на музику композитора-співвітчизниці Марії дель Мар Бонет принесла йому великий успіх і завоювала перший приз Міжнародних хореографічних майстерень у Кельні.

Начо Дуато — один з найкращих хореографів сучасної Європи. Стиль Дуато — рідкісна суміш босоногої неокласики та вільної суми канонів сучасного танцю. Балети іспанського хореографа ніжні, чутливі, поетичні. Його спектаклі видають походження хореографа: у них пломеніє пристрасна і похмура напруженість іспанського бароко. Хореограф маніпулює людськими тілами в просторі — від підкреслено важкої землі-ґрунту до підкреслено легких відривів від неї, змушує танцівників до межі вичавлювати енергію з пориву і жесту.