Наталі́я Васи́лівна Слободя́н (27 лютого 1923, Київ — 21 грудня 2013, Львів) — українська балерина, балетний педагог. Народна артистка УРСР (1960).
Наталія Слободян народилася у Києві 27 лютого 1923 року в сім’ї оперної співачки та журналіста. Мати — Лідія Недзведзька-Боровська, оперна співачка, закінчила Московську консерваторію, полька, з шляхти (її батьки мали землі на території нинішнього Чорнобиля). Батько — Василь Слободян, журналіст київської газети «Українське слово». У їхньому будинку збиралася українська інтелігенція, заходила і видатна поетеса, діяч культурної референції Організації українських націоналістів Олена Теліга[1]. З дитинства Наталія Слободян мріяла стати балериною. У 1937 році НКВС заарештувало її батька Наталії Слободян, у в’язниці він відсидів чотири роки, перед початком війни його відпустила. У вересні 1941 року німці зайняли Київ. Батька — Василя Слободяна заарештувало гестапо. У лютому 1942 року двісті українських інтелігентів, у тому числі Василя Слободяна і Олену Телігу, гестапівці розстріляли у Бабиному яру.[1].

1941 року закінчила Київське державне хореографічне училище. До Львова Наталія Слободян разом із мамою та сестрою переїхала у 1943 році. Від 1944 року солістка Львівського театру опери та балету[2]. У Львові вийшла заміж, народила дочку.

Від 1968 року Наталія Василівна Слободян працювала педагогом, навчала артистів Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької[