вул. Є.Коновальця 36, корп. 1, каб. 105

Нижанківська-Снігурович Дарія (18. 06. 1916, Львів – 23. 07. 1980, м. Вінніпеґ, Канада) – хореограф, балетмейстер, артистка балету, педагог. Дочка Амвросія, сестра Богдана Нижанківських. Закінчила балетну школу у Празі (1938; кл. М. Славенської), приватну балетну школу А. Фалішевського у Львові (1939; кл. Т. Бурке). 1939–44 – солістка Львівського театру опери та балету. 1944 виїхала до Німеччини, згодом – Австрії, де заснувала й очолила дитячу балетну студію в таборі для переселенців (м. Іннсбрук). 1945 танець «В’язанка українських народних танців» у постановці Н.-С. отримав нагороду на Міжнар. фестивалі танцю в Іннсбруці. Від 1950 – у Вінніпезі, де заснувала «Студію мист. танку», для якої створила номери: «Спомин гір», «Танок з серпами», «“Вер­ховино”, світку ти наш», «Картини з рідного краю». 1960 була однією із засновниць дитячого оперного театру; від 1975 викладала у балетній школі Королів. балету. Створила танцювальні номери до опер: «Катерина» М. Аркаса, «Ноктюрн», «Коза-Дереза», «Майська ніч», «Зима і весна» М. Лисенка, «Пробудження Мавки» С. Рахманінова, «Гуцульські фантазії» за мотивами народних мелодій, «Серце Оксани» С. Туркевич-Лукіянович, «На Русалчин Великдень» М. Леонтовича. Авторка лібрето і балетмейстер балету «Ніч під Івана Купала» для трупи «Євшан» (м. Саскатун, Канада, 1971); балетмейстер вистав «Отаман Пісня» М. Чирського, «Бояриня» за Лесею Українкою.