Освітня діяльність

Мета – підготовка висококваліфікованих конкурентноспроможних на ринку праці кадрів для сфери хореографічної культури на основі нормативного компетентісного підходу та уваги до формування «soft skills».

ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ

Кафедра хореографічного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв провадить підготовку фахівців за спеціальністю 024 «Хореографія» на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти за освітніми програмами «Народна хореографія», «Бальна хореографія», «Сучасна хореографія», та другому (магістерському) рівні вищої освіти за освітньою програмою «Хореографія».

Цінність підготовки фахівців на кафедрі полягає у створенні умов для набуття широкого спектру загальних та спеціальних компетентностей, передбачених освітніми програмами. На кафедрі дотримуються концепції освіти як одного з основних важелів цивілізаційного поступу й економічного розвитку людства. Увага кафедри спрямована не лише на формування нормативних компетентностей, а й на «soft skills» («м’які навички» – неспеціалізовані, надпрофесійні), зокрема навички комунікації, лідерство, здатність брати на себе відповідальність і працювати в критичних умовах, вміння полагоджувати конфлікти, працювати в команді, управляти своїм часом, розуміння важливості дедлайнів, здатність логічно і системно мислити, креативність та інше.

Діяльність базується на методологічних засадах: гуманістична та національна основа навчання, студентоцентризм, особистісно-орієнтований підхід, забезпечення системності навчального процесу, єдність традицій та новацій. Студентоцентризм передбачає ставлення до студента як суб’єкта із власними унікальними інтересами, потребами, досвідом та бекграундом, який спроможний бути автономним і відповідальним учасником освітнього процесу.

Налагодження зворотного зв’язку від студентів, швидке реагування на результати періодичних студентських опитувань дозволяють постійно оновлювати форми та методи навчально-виховної роботи, зміст навчальних дисциплін. Студенти є повноцінними партнерами у всіх процесах забезпечення якості освітнього процесу.

Специфіка діяльності кафедри полягає у поєднанні навчально-методичної, науково-дослідницької та мистецької функцій при інтегруючій ролі педагогічного процесу (взаємодії викладача та студента з освітньою та виховною метою); поєднанні фундаментальних культурно-мистецьких теорій та практично-хореографічної спрямованості підготовки здобувачів освіти.

На кафедрі сповідують культуру якості, під якою розуміють набір спільно поділюваних цінностей і смислів, що визначають якість освіти як інституційну ціль, а її забезпечення – як спільну відповідальність усієї професійної спільноти.

В основі інституційної культури кафедри (всіх учасників освітнього процесу) лежить академічна доброчесність, впровадження політики «нульової толерантності» до будь-яких проявів академічної недоброчесності, швидке реагування на необ’єктивне оцінювання як прояв академічної недоброчесності.

Кафедра дотримується засад академічної свободи, що базується на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів.

Освітня діяльність кафедри спрямована на формування у здобувачів затребуваних роботодавцями компетентностей; належна матеріально-технічна база уможливлює формування практичних навичок в учасників освітнього процесу; у науково-педагогічних і педагогічних працівників наявні компетентності, необхідні для формування актуальних практичних навичок у здобувачів освіти; до викладання залучено фахівців, які мають досвід практичної роботи в хореографічній сфері; наявна достовірна інформація про потреби роботодавців (більшість викладачів інтегровані до різних сфер хореографічної галузі за межами навчального закладу). Викладання певної дисципліни певним викладачем кафедри відбувається з обов’язковим урахуванням академічної та професійної кваліфікації викладача.

НАПРЯМИ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ

1. Навчально-методична робота

Системна модернізація змісту освіти відповідно до соціокультурних змін, освітніх потреб та запитів суспільства, створення умов для постійного оновлення програмного забезпечення навчального процесу

Врахування при оновленні змісту навчальних програм тенденцій розвитку мистецької галузі, сучасного стану хореографічного мистецтва та освіти, тенденцій розвитку ринку праці, досвіду аналогічних вітчизняних та іноземних кафедр при оновленні змісту навчальних програм.

Постійне ознайомлення викладачів та студентів із сучасними світовими досягненнями у хореографічній сфері.

Формування індивідуальних освітніх траєкторій студентів.

Активне впровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій.

Вживання заходів задля розуміння кар’єрних шляхів випускників кафедри, використання їхнього досвіду під час перегляду освітніх програм (опитування випускників та ін.).

Створення викладачами інноваційних підручників, посібників та ін.

Впровадження нових форм організації навчального процесу, педагогічних технологій.

Розширення векторів співпраці з роботодавцями під час практики з метою отримання здобувачами компетентностей, корисних в їхній подальшій професійній діяльності.

Залучення професіоналів-практиків, експертів галузі, роботодавців, які мають авторитет у професійній хореографічній сфері та є лідерами ринку для проведення теоретичних і практичних занять.

Залучення роботодавців до розробки програм творчої співпраці, використання виробничого потенціалу роботодавців для спільних проєктів в мистецькій та освітній сферах.

2. Художньо-творча робота

Стимулювання творчої ініціативи як важливого складника підготовки фахівців у сфері мистецтва, формування творчого мислення і підходів до вирішення завдань професійної діяльності.

Культивування цінності художньо-творчої діяльності викладачів та студентів (виконавської та балетмейстерської, сольної та колективної).

Організація системи майстерень (лабораторій) (виконавських, викладацьких, балетмейстерських), які очолюють провідні фахівці галузі – викладачі КНУКіМ на базі університету.

Розширення творчого діапазону кафедри шляхом створення нових проєктів і творчих колективів, що є необхідною умовою закріплених на практиці знань і вмінь.

Ініціювання та проведення фестивалів і конкурсів для студентів різних ЗВО з метою стимулювання підвищення рівня виконавської та балетмейстерської майстерності.

3. Науково-дослідна робота

Участь викладачів та студентів у міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, круглих столах з культурно-мистецьких проблем.

Публікація результатів наукових досліджень викладачів та студентів кафедри у наукових виданнях України (фахових та тих, що входять до наукометричних баз) та наукових журналах інших країн.

Систематичне публікування результатів наукових досліджень у виданнях, які входять до наукометричних баз Web of Science та Scopus.

Захист дисертацій на здобуття ступеня кандидата наук (доктора філософії) та доктора наук, присудження вчених звань викладачами кафедри.

Виступи викладачів кафедри як офіційних опонентів на захистах кандидатських і докторських дисертацій, рецензування авторефератів, монографій, підручників, навчальних посібників та ін.

Розширення наукових зв’язків з кафедрами українських та зарубіжних університетів.

Активізація наукової роботи студентів (дискусійні клуби, наукове студентське товариство та ін.).

Організація та проведення на кафедрі всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференцій.

Регулярний випуск наукового журналу «Танцювальні студії», активізація діяльності щодо включення його до провідних наукометричних баз.

Удосконалення механізмів моніторингу дотримання академічної доброчесності (перевірка письмових робіт з метою виявлення текстових та інших запозичень без коректних посилань, рецензування наукових текстів перед публікацією та ін.).

4. Організаційна робота

Розвиток системи органів студентського самоврядування.

Удосконалення надання підтримки студентам у вирішенні питань, що стосуються організації навчання і викладання (якість роботи кафедри, інших підрозділів та їх взаємодії із студентами; індивідуальна взаємодія викладачів із студентами; ефективна система інформування студентів з освітніх та позаосвітніх питань та ін.).

Надання консультативної і соціальної підтримки студентам через систему кураторства (психологічна підтримка, профілактика девіантної поведінки здобувачів освіти, консультування з приводу працевлаштування та ін.).

Постійне підвищення рівня ціннісних орієнтирів академічної спільноти, практики соціальних взаємодій (взаємоповага, взаємна вимогливість та ін.), удосконалення принципів корпоративної етики.

Активізація залучення стейкхолдерів (студентів та випускників кафедри, потенційних роботодавців, професійної спільноти) для перегляду цілей, завдань та методів роботи кафедри (спільні зустрічі, круглі столи та ін.)

Поглиблення співпраці кафедри з іншими підрозділами університету.

Співробітництво з кафедрами хореографії інших ЗВО України та світу.

5. Міжнародні зв’язки

Розширення співпраці з провідними університетами Західної Європи та світу з перспективою укладання угод про стажування, обмін студентами та ін.

Участь викладачів кафедри у міжнародних наукових конференціях в Україні та за її межами.

Стажування науково-педагогічних працівників та студентів у зарубіжних університетах.

6. Профорієнтаційна робота

Просвітницька та профорієнтаційна робота на базі середніх загальноосвітніх шкіл, спеціалізованих закладів мистецької освіти, коледжів культури і мистецтв з метою виявлення найталановитіших випускників.

Проведення викладачами та найкращими студентами кафедри майстер-класів, семінарів, їх участь в роботі журі мистецьких конкурсів та фестивалів.

Презентаційна робота викладачів та студентів на офіційному сайті університету та сторінці факультету, в соціальних мережах та інших медіазасобах.

Удосконалення правил прийому на навчання на три освітньо-професійні програми кафедри хореографічного мистецтва: «Бальна хореографія», «Народна хореографія», «Сучасна хореографія».

Сприяння працевлаштуванню студентів та випускників.

Удосконалення форм організації днів відкритих дверей факультету.

Участь кафедри у загальноуніверситетських днях відкритих дверей, презентаціях, святах, конференціях та ін.

Періодичне оновлення інформації про кафедру в соціальних мережах, на електронних, друкованих на інших носіях.

7. Підвищення науково-педагогічного рівня викладачів кафедри

Постійний професійний розвиток, підвищення кваліфікації викладачів (стажування, саморозвиток та ін.)

Системне заохочення наукової та творчої професійної активності викладачів, їх академічної мобільності (міжнародної і внутрішньої), розширення практик творчого стажування (зокрема за кордоном).

Оволодіння викладачами новітніми інтерактивними, індивідуалізованими, командними та проєктними навчальними технологіями.

Підготовка кадрів в аспірантурі та докторантурі.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Перетворення кафедри хореографічного мистецтва на:

  • центр високоякісної інноваційної підготовки фахівців у сфері хореографії як систему, здатну до саморегуляції відповідно до мінливих викликів суспільного розвитку;
  • сучасне середовище, у якому студенти отримують навички і вміння самостійно оволодівати знанням протягом життя та застосовувати це знання в практичній діяльності, стають свідомими, суспільно активними громадянами, здатними забезпечити культурний розвиток країни;
  • провідний осередок продукування мистецьких, організаційних, методичних, наукових ідей в царині хореографії, акумулювання інтелектуального та творчого капіталу професорсько-викладацького складу кафедри, формування корпоративних цінностей, створення позитивного іміджу кафедри та університету в цілому.

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

В основі інституційної культури кафедри (всіх учасників освітнього процесу) лежить академічна доброчесність, впровадження політики «нульової толерантності» до будь-яких проявів академічної недоброчесності, швидке реагування на необ’єктивне оцінювання як прояв академічної недоброчесності.

Політика нетерпимості до порушення академічної доброчесності є системною, спирається на загальнодержавні нормативно-правові акти (Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про авторське право і суміжні права» та ін.), а також «Положення про академічну доброчесність у Київському національному університеті культури і мистецтв», підтримується всіма структурними підрозділами факультету та університету, супроводжується інформуванням про правила академічної доброчесності через сайт факультету та університету та інші джерела інформації та інструменти впровадження, а також містить механізми моніторингу дотримання академічної доброчесності (перевірка письмових робіт з метою виявлення текстових та інших запозичень без коректних посилань, рецензування наукових текстів перед публікацією та ін.).

Основні терміни та принципи щодо академічної доброчесності вживаються відповідно до Закону України Про освіту (стаття 42).

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Види порушень академічної доброчесності:

  • академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  • самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  • фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
  • фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
  • списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
  • обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
  • хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
  • необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;
  • надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;
  • вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Види академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками:

  • відмова у присудженні ступеня освітньо-наукового чи освітньо-творчого рівня чи присвоєнні вченого звання;
  • позбавлення присудженого ступеня освітньо-наукового чи освітньо-творчого рівня чи присвоєного вченого звання;
  • відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
  • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

Види академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності здобувачами освіти:

  • повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
  • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
  • відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);
  • позбавлення академічної стипендії;
  • позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

Серед заходів, покликаних попередити порушення принципів академічної доброчесності, на кафедрі хореографічного мистецтва реалізовуються:

  • інформування студентів та співробітників закладу вищої освіти про необхідність дотримання загальнодержавних і внутрішньоуніверситетських нормативних документів, які регламентують питання академічної доброчесності, правил академічної етики;
  • організація заходів з популяризації основ інформаційної культури та принципів академічної доброчесності (семінари, практикуми та ін. з правил цитування та посилань, з питань впровадження академічної доброчесності в освітньо-наукову діяльність та ін.);
  • стимулювання креативного підходу студентів до виконання індивідуальних оригінальних, а не загальних стандартизованих завдань;
  • поширення методичних рекомендацій до виконання різних видів робіт студентів, зокрема, створення кваліфікаційних робіт (бакалаврські та магістерські творчі проекти, що супроводжуються пояснювальними записками).

Виявлення фактів порушення академічної доброчесності здобувачами вищої освіти під час реалізації освітньо-наукової діяльності здійснюється передусім викладачами (в межах дисциплін, які вони викладають) та керівниками кваліфікаційних робіт; факти порушення академічної доброчесності співробітниками університету виявляються передусім посадовими особами закладу вищої освіти, зокрема керівництвом структурних підрозділів, спеціалізованих вчених рад, оргкомітетів конференцій, редакцій наукових журналів тощо.

Викладач може призначати такі види академічної відповідальності для здобувачів вищої освіти, які порушили академічну доброчесність:

  • зниження результатів оцінювання контрольної роботи, іспиту, заліку тощо;
  • повторне проходження оцінювання контрольних робіт, іспитів, заліків тощо;
  • призначення додаткових контрольних заходів (додаткові індивідуальні завдання, додаткові контрольні роботи, тести тощо).

Керівник кваліфікаційної роботи може призначати такі види академічної відповідальності для здобувачів вищої освіти, які порушили академічну доброчесність:

  • зниження результатів оцінювання кваліфікаційної роботи;
  • повторне виконання окремого розділу (розділів) кваліфікаційної роботи.

Відповідальність за порушення принципів академічної доброчесності також може виноситися у рішеннях кафедри, факультету (про повторне виконання кваліфікаційної роботи або її частини, проведення додаткової перевірки роботи на наявність академічного плагіату та ін.).

Особа, що вчинила дії, які кваліфікуються як порушення академічної доброчесності, може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.