вул. Є.Коновальця 36, корп. 1, каб. 105

“…Найпростіше правило, що дозволяє відстежити різницю між мотивованим танцюристом і невмотивованим – це відома приказка «Хто хоче – той шукає можливості, хто не хоче – той шукає причини».

Має місце так само інше явище: чим більше тренер створює для танцюриста спеціальних (підходящих, сприятливих) умов, тим більше це означає, що висока мотивація є у самого тренера, і це дає привід танцюристу несвідомо знижувати мотивацію, відмовлятися від зусиль для досягнення цілей.

Отже, ось ті ознаки, за якими ми можемо говорити про невмотивованість танцюристів:

• Танцюрист погано чує ваші слова, або чує з запізненням, часто відволікається на сторонні явища: чужі розмови, присутніх людей, звуки та ін. Це так само може означати, що його мотивація танцювати пов’язана не з тим, що він це любить, а, скоріше, з тим, що він любить те, що дають заняття танцями: престиж, високу оцінку глядачів, особливу думку значущих для нього людей.

• Рухи танцюриста відрізняються млявістю, низький рівень енергії в тілі – найточніша ознака низької мотивації. Тіло ніколи не бреше.

• Танцюрист не ставить уточнюючих запитань (це може відбуватися і з іншої причини – через бажання танцюриста здаватися дуже тямущим, розумним, просунутим).

• Танцюрист регулярно спізнюється на заняття.

• Забудькуватість танцюриста, що виявляється як в танцювальній інформації, так і в інших явищах: забування тренувальних речей, тренувальних завдань, правил поведінки і так далі.

• та інші причини, через які танцюрист нібито не може вийти на турнір/конкурс/ін., прийти на тренування, виконати тренувальну вимогу …

Якщо ви бачите наявність в поведінці танцюриста кілька з перерахованих ознак – це точно означає низьку мотивацію.

Перш, ніж займатися підвищенням мотивації, слід визначити причину низької мотивації. Це важливо, оскільки є причини, які ви не зможете змінити – коли танцями, наприклад, хоче займатися мама, а дитина змушена ходити через це на тренування. Тоді, можливо, кращим вибором буде допомогти дитині і його батькам усвідомити його невмотивованість з тим, щоб він залишив танці. Такий варіант поведінки тренера не тільки гуманний, але і корисний як для самого танцюриста, так і для колективу. Однак, якщо перед вами стоїть завдання утримати якомога більше хлопців – забудьте про цей варіант, він підходить тільки для тих тренерів, які орієнтовані виключно на високі результати танцюристів, і кількість в танцкласі не грає для такого тренера важливої ролі.