Тарантелла (італ. Tarantella) – італійський народний танець у супроводі гітари, тамбурину (він же бубон) і кастаньєт (у Сицилії), музичний розмір – 6/8, 3/8. З історією тарантелли пов’язано багато легенд. Починаючи з XV століття протягом двох століть тарантелла вважалася єдиним засобом лікування «тарантизму» — божевілля, що викликається, як вважали, укусом тарантула (назва павука тарантул, як і танцю, виробляють від назви південно-італійського міста Таранто). «Таким очевидним є походження судомних та інших середньовічних епідемій, відомих під назвою танцю св. Віта та св. Іоанна, народного танцю в Італії, що носить назву тарантелли»

У зв’язку з цим у XVI столітті Італією мандрували спеціальні оркестри, під гру яких танцювали хворі на тарантизм. Музика тарантелли зазвичай імпровізувалася; для неї характерне тривале розгортання мелодії з великими розширеннями та кадансовими доповненнями. В основі тарантелли часто лежали якийсь один мотив або ритмічна фігура (у ранніх зразках — і в дводольному метрі), багаторазове повторення яких мало заворожуючу, «гіпнотичну» дію на слухачів і танців.

Хореографія тарантелли вирізнялася екстатичністю – самозабутній танець міг тривати кілька годин; музичний супровід танцю виконувався флейтою, кастаньєтами, бубном та деякими іншими ударними інструментами, іноді за участю голосу.