вул. Є.Коновальця 36, корп. 1, каб. 105

Матс Ек — шведський танцівник, хореограф і театральний режисер. Народився в Мальме в 1945 році  в знаменитій артистичній сім’ї.

Син актора Андерса Ека та балерини, хореографа Біргит Кульберг, брат танцівника Никласа Эка і брат-близнюк акторки Малін Ек, чоловік танцівниці Ани Лагуни.

Мистецтву танцю (модерн в стилі Марти Грем) навчався в Стокгольмі і Норрчепінг, однак переважило захоплення драматичним театром, і він залишив свої заняття.

У 1966-73 рр. був режисером і асистентом режисера в Королівському драматичному театрі і Театрі маріонеток в Стокгольмі.

У 1972 р повернувся до танцю і пройшов курс занять в Стокгольмській академії балету.

У 1973 р почав танцювати в складі Балету Куллберг, а пізніше у складі балетної  трупи  Німецької опери на Рейні (Дюссельдорф).

У 1976 р вперше виступив в якості хореографа. Перша постановка, що об‘єднала  елементи класичного танцю і танцю модерн, — «Денщик» на музику Б. Бартока за мотивами п’єси «Войцек» Г. Бюхнера, — була здійснена з артистами трупи Балету Куллберг.

У 1980-81 рр. увійшов у трупу Нідерландського театру танцю під керівництвом Іржі Кіліана. Згодом поставить для неї кілька балетів: «Він там» / «Over There» (1990 р), «Подорож» на музику С. Райха (1991) , «Щось на зразок» / «A Sort Of» на музику Г. Гурецкого (1997 г.).

У 1978 р ставить для трупи Балету  Куллберг, з тріумфальним успіхом, — «Дім Бернарди» ( «Бернарда») за п’єсою «Дім Бернарди Альби» Ф.Г. Лорки на музику І.С. Баха, Е. Віла Лобоса, І. Альбеніса, Ф. Тарреги, іспанської музики для гітари.

У 1980-84 рр. ділить разом з матір’ю пост артистичного директора Балету Куллберг.

У 1985-93 рр. займає цю посаду одноосібно.

У 1982 р створює свою версію «Жизелі», що стала свого роду класикою XX століття і яка відкриє низку його парадоксальних, іронічних і трагічних одночасно переосмислень балетної спадщини.

Ек продемонстрував свій погляд на такі знамениті балетні партитури, як «Весна священна» І. Стравінського (постановка 1984 г.), «Лебедине озеро» П. Чайковського (1987 р), «Кармен-сюїта» (балет «Кармен», 1992 м), «Спляча красуня» П. Чайковського (постановка здійснена для Гамбурзького балету, 1996 г.).

У 1993 р, переставши керувати Балетом Куллберг, цілком зосередився на творчій діяльності. Поновлював або ставив нові балети для Балету Куллберг і для багатьох провідних балетних театрів світу.