Маріус Іванович Петіпа родився 11 березня 1818 року в Марселі. За національністю француз. Вчився у свого батька — Ж. А. Петіпа і О.Вестриса. У 1838-46 роках виступав як танцівник і балетмейстер в театрах Бордо, Нанта, Нью-Йорка і Мадрида.

З 1847 року життя Петіпа пов’язане з Росією, куди він був запрошений дирекцією імператорських театрів на амплуа «танцюриста — міма». З часом його діяльність стає різноплановою: він працює викладачем в Петербурзькому театральному училищі, штатним балетмейстером балетної трупи Маріїнського театру, а з 1869 по 1903 рік — його головним балетмейстером. Творчий шлях Петіпа в Росії продовжувався більш ніж півстоліття. За цей час він поставив понад 60 балетів, в процесі роботи над якими він спирався на традиції російського балету і майстерність російських акторів — виконавців. Маріусом Петіпа було створене зведення правил балетного академізму. Його постановки відрізнялися майстерністю композиції, стрункістю хореографічного ансамблю, віртуозною розробкою сольних партій. Істотну роль в його виставах грали форми дивертисментної сюїти, яка зазвичай вінчала танцювально-драматичну дію в балетах з щасливим кінцем, а в балетах-трагедіях — передувала розв’язці. 

Найкращі балети Петіпа ставляться на сценах світу як видатні зразки спадщини 19 століття.

Співпраця з П. І. Чайковським стала вершиною і підсумком творчості Петіпа. Їхнє знайомство відбулося, очевидно, в 1886 році, коли Чайковському був замовлений балет «Ундіна», від написання якого він згодом відмовився. Але зближення відбулося при спільній роботі над балетом «Спляча красуня», сценарій якого за бажанням композитора був розроблений Петіпа. В період постановки «Сплячої красуні» Чайковський часто зустрічався з балетмейстером, уточнюючи окремі місця в балетах, вносячи необхідні зміни і доповнення.

Постановки балетів Чайковського, здійснені Петіпа, стали неперевершеними шедеврами. За життя композитора таким шедевром стала «Спляча красуня». Шедевром світової хореографії є і па-де-де Оділії та принца Зігфріда в балеті «Лебедине озеро» в постановці Петіпа, здійсненій на музику Чайковського, вже після смерті композитора.

Багато з його балетів зберігається в сучасному репертуарі як видатні зразки хореографічної спадщини XIX століття («Спляча красуня», «Раймонда», «Лебедине озеро»).