Ярослав Маркіянович Чуперчук — український хореограф, етнограф, артист, перший балетмейстер Гуцульського ансамблю пісні і танцю.

У 1927 році вступив у танцювальну школу Василя Авраменка, яку успішно закінчив 1929 року.

Трудову діяльність почав солістом балету в ансамблі «Дніпро» (Тернопіль). У 1929–1931 роках працював танцюристом у трупі театру «Веселка» під керівництвом Олександра Тимченка (Косів).

У 1934 році зіграв роль Юзева у фільмі «Гріх батьків». На Варшавській кіностудії зіграв роль улана в фільмі «Улани».

1935 року прийшов працювати в театр «Промінь» під керівництвом Городничого. Невдовзі доля звела його із Тернопільським кооперативним театром (режисер — Панас Карабіневич). Гастролював Галичиною ще у складі трьох театрів, під керівництвом Йосипа Стадника, Володимира Блавацького та Івана Когутяка.

У 1939 році здійснює танцювальну постановку до вистави “Украдене щастя” у Київському театрі Імені Івана Франка. Після цього поставив танець «Гуцулочка» в ансамблі Павла Вірського.

1939 року в Станіславові при обласній філармонії був створений Державний гуцульський ансамбль пісні і танцю, балетну групу якого запросили очолити Ярослава Чуперчука.

Навесні 1941 року Ярослав Чуперчук  знявся у ролі побратима Олекси Довбуша Варцаби у художній кінострічці «Пісня про Довбуша» режисера Івана Кавалерідзе. Всі відзняті матеріали були втрачені.

Взимку 1942 року Іван Когутяк — директор Окружного театру Коломиї — запросив хореографа очолити групу танцюристів. Так у складі театру появився Гуцульський балет під керівництвом Ярослава Чуперчука.

1947 року він зібрав 20 ентузіастів при Будинку народної творчості у Львові створив ансамбль «Чорногора», що його потім перейменували на «Галичина». У Львівському академічному драматичному театрі імені Марії Заньковецької створює танцювальні постановки до вистави «Олекса Довбуш».

У 1959 році на Київській кіностудії імені Олександра Довженка ставить танці і знімається у ролі Весельчака у фільмі «Олекса Довбуш».

У 1960 році працює балетмейстером Львівського театру ім. М.Заньковецької.

У 1969 році ансамбль «Галичина» під керівництвом Ярослава Чуперчука  став Лауреатом 34-ого міжнародного фестивалю фольклорних колективів у Ніцці.

У 1972 році у видавництві «Мистецтво» виходить книжка записів танців Ярослава Чуперчука  «Голубка». Саме вона дала можливість поширювати українські танці далеко за межами України.

Після тріумфальних виступів влітку 1976 року в Києві кіностудія документальних фільмів зняла фільм про колектив Чуперчука — «Карпатські візерунки».

70 років віддав творчій діяльності Ярослав Маркіянович як балетмейстер-постановник. Із них 40 років відведено сценічній діяльності. Створив понад 100 хореографічних та вокально-хореографічних творів, до яких сам писав пісні.

2004 року Ярослав Чуперчук пішов з життя, залишивши по собі вагомий внесок у розвиток гуцульської народно-сценічної хореографії.