Загально прийнято, що мистецтво одна із форм відображення дійсності, яка нас оточує, розкриває навколишнє життя в усіх його проявах. Належне місце в ньому посідає хореографічне мистецтво, основа якого танець, і доказом цього його широка популярність і зацікавленість до танців різного походження у молодого покоління. Мистецтво, в тому числі і хореографічне, гармонізує емоційне життя людини, закріплює естетичну, моральну основи людського існування – все те що прийнято поєднувати у поняття духовність.

Мистецтво танцю має свою історію. В процесі еволюції людство відкрило засоби вираження думок, емоцій, вчинків через рух. У танці не звучить слово, але виразність пластики людського тіла, музичних ритмів і мелодій виявляється могутньою силою, тому мова танцю інтернаціональна і зрозуміла всім.

Танці є відображенням матеріальної культури, етикою та естетикою свого часу. Історія танцю розповідає про звички та образ життя окремого народу або цілої епохи, їх образу життя, географічного розташування, історію костюму, тощо. Історія танцю розповідає нам, що людство сприймало танець не тільки як розвагу у вільний час. У стародавніх танець виконував виховні функції. Відомо, наприклад, що пірричні танці мали мету продемонструвати готовність юнака до бою, астральні танці в Єгипті створювалися жрицями як деякий посібник з астрономії: рухи і розташування виконавців, відображали дію небесних сил.