Коломийки , гуцулки , верховинки.

Коломийка. На відміну від інших народних танців, коломийка збереглась до останнього часу як пісня, інструментальна п’єса і танець. Дуже часто в народі всі ці різновидності коломийок об’єднують в одне ціле: під спів хору в супроводі оркестру танцюють коломийку.

Коломийка-танець відзначається багатством танцювальних рухів, барвистістю хореографічного малюнка, жвавим темпом виконання, вражає глядача яскравим колоритом.

Мелодії коломийок за характером виконання слід поділити на три групи: вокальну, вокально-інструментальну та інструментальну. В цих мелодіях зберігається їх вокальна природа, проте вони відзначаються більш широким діапазоном, роздрібненою ритмікою, широким застосуванням синкопованих ритмів та різноманітних прикрас (мелізмів).

Гуцулка і верховина — в музичному відношенні є варіантами коломийок. Проте верховина, на відміну від коломийки і гуцулки, починається з широкого, ліричного за характером вступу у розмірі 6/з або ж 3/4. Далі йде звичайна мелодія коломийки.

Полька , кадриль.

Полька, яка широко побутує серед народу, в хореографічному відношенні дуже проста (складається з двох танцювальних фігур). Полька-танець сценічного типу створюється на основі народних польок з безлічі фігур (до 12-ти). В ній використовується принцип змагання («перепляс») між групами виконавців або парами, ускладнюється хореографічний малюнок.

Мелодії польок емоційно виразні і дуже різноманітні за змістом. Багато з них мають конкретну назву: «Тетяна», «Попадя», «Псальма», «Військова», «Соловейко» і т. д. В назві лаконічно розкривається основний зміст мелодії. В одному випадку зображуються трелі соловейка (полька «Соловейко»), в другому — використовуються ритми похідних маршів (полька «Військова»), в третьому — емоційно невиразні, монотонні поспівки із псалмів і кантів для відображення елементів сатири в музиці (полька «Псальма») і т. д.

Яскраві, життєрадісні мелодії польок використовуються композиторами для музичної характеристики дійових осіб в оперних творах. Так, Сєров у фрагментах до задуманої опери за однойменною повістю Гоголя «Ніч перед Різдвом» характеризує веселу вдачу Оксани мелодіями польок. Польки концертного типу писали Глінка, Лисенко, Чайковський, Рахманінов, Балакирєв і інші.

Кадриль, як і полька, широко побутує на Україні. Вона складається з багатьох фігур (до 12-ти) і відзначається різними хореографічними варіантами танцю. Музичний матеріал кадрилі в більшості випадків становлять пісенні мелодії («Ой, не ходи Грицю», «Баламуте» і ін.) в інструментальному викладі, а також мелодії польки тощо.