Джайв

Історія джайву починається з 19 століття. Свій початок цей танець бере від ритуальних танців африканських негрів. Також існує версія, що джайв – це танець індіанців-семінолів Флориди, і виконувався навколо полоненого блідолицього або черепа жертви. 

Під час Другої Світової війни джайв прийшов до Європи і відразу ж завоював велику популярність серед молоді, але досить довгий час він був заборонений в залах через характерні йому атлетичні рухи, стрибки і ризиковані підйоми. 

Саме через ці заборони, цей танець, в основному, виконувався тільки на самобутніх змаганнях і танцювальних вечорах.

Джайв, за історію свого існування, змінювався і вдосконалювався багато разів: в 1910 році від регтайму до свінгу, в 1920-х роках до лінді хопу, в 1940-х до року, в 1950-х до бугі, в 1960-х до бі боп, і тільки після ери «бі боп» танець почав набувати обрисів сучасного джайву.

За безліч років цей танець пройшов значні ступені розвитку і став одним з найпопулярніших бальних танців у всьому світі.