Техніка Марти Грем

Техніку заснувала американська хореографиня й танцівниця, одна з основоположниць танцю модер Марта Грем. Надавала перевагу стисненню, розкриттю, падінню та встановленню балансу. Для її техніки характерна робота з підлогою, використання стиснень в області живота й тазу.

Техніка Мерса Каннінгема

Американський хореограф, реформатор сучасного танцю Мерс Каннінгем був учнем Марти Грем. Проте не дублював її, а вносив щось своє. Приділяв багато уваги архітектурі тіла в просторі, ритму й артикуляції, використанню різних спіралей, поєднанню вигинів хребта з рухами ніг, запозиченими з класичного танцю.

Техніка Хамфрі-Вейдмана

Засновники — Доріс Хамфрі й Чарльз Вейдман. Основа техніки — теорія і практика падіння, встановлення балансу. Танцівник застосовує падіння та підйоми, коли хребет розслаблений і вільний. Рухи зазвичай побудовані за синусоїдною: рух, затримка в кульмінаційній точці, зворотне повернення.

Техніка Лімона

Американський хореограф і танцівник Хосе Лімон був учнем Доріс Хамфрі й Чарльза Вейдмана. Перейнявши їхній досвід, створив власну танцювальну техніку. У ній переважає динаміка падіння й відображення в рухах людської природи. Багато уваги приділено гравітації, інерції ваги, енергії та імпульсу. Техніка тісно пов’язана з диханням.