придворнийй танок в помірному темпі, поширений у Франції, Італії другій половині XV та у XVI століттях (перша згадка у 1320). Окрім спеціального визначення, термін «бас-данс» використовується як загальний, для всіх повільних придворних танків без стрибків.У епоху раннього  Відродження  характерно протиставлення танків повільного і більш жвавого руху.Воно зустрічається як на балах, так і у професійної музиці, яка зароджується вже у пізньому Середньовіччі.

У низких танках не було стрибків, і ноги майже не піднімалися над полом — звідси й назва. Окрім хореографічного, є і музичне пояснення назви — вони виповнювалися інструментом низького регістру. Внаслідок відсутності швидких па і стрибкових рухів, характерных для «високих танків», бас-данси часто називали «променадними».