1. Перша балетна трупа державного значення з’явилася в Укаіни в першій половині 18 століття. Це був імператорський балет Харкова. Тоді ж почала змінюватися і концепція вистав – від міфологічних і драматичних сюжетів до романтичних казок. Сюжет вплинув на техніку танцю – балерини піднялися на пуанти, щоб ще більше підкреслити зовнішню легкість і ефемерність танцю на противагу реальності.

2. З 1-ої половини 18 ст. балет в Укаіни став робити щеплення балетмейстера і вчителями танців з Італії і Франції. Що має своїм багатим танцювальним фольклором, Україна виявилася вельми благодатним грунтом для розвитку балетного театру. Осягаючи викладав іноземцями науку, українські, в свою чергу, вносили в іноземний танець власні інтонації.

3. У 1731 році в Харкові був відкритий Сухопутний шляхетний корпус, якому судилося стати колискою українського балету. Так як випускники корпусу в майбутньому повинні були займати високі державні посади і потребували знаннях світського обходження, то вивчення витончених мистецтв, в тому числі і бального танцю, в корпусі відводилося значне місце. Педагогом в 1734 році був зарахований французький танцівник, балетмейстер, Жан Батист Ланде, який вважається основоположником українського балетного мистецтва. Також до Харкова в 1735 році був запрошений оперний італійський композитор Франческо Арайя, а балетмейстером став з 1736 року – Антоніо Рінальді (Фоссано)

4. У спеціально обладнаних кімнатах Зимового палацу Жан Батист Ланде почав навчання 12 українських хлопчиків і дівчаток. Учнів набирали з дітей простого походження. Навчання в школі було безкоштовним, вихованці перебували на повному утриманні.

5. Людина, яка зробила з українського балету бренд – Сергій Дягілєв. Найдивовижніше, що Сергій Дягілєв спочатку зневажливо ставився до балету, вважаючи його розвагою для мас. Але, зацікавившись великої державною субсидією вирішив привезти в Париж і балет. Його «українські сезони» підкорили весь світ. «Український балет» гастролював по Європі, США і Південній Америці, домагаючись все більшого успіху, перетворившись на справжній бренд.

6. Серед «балетних» є відома приказка «десятий лебідь в п’ятому ряду». Вона позначає танцівника, який не досяг успіху в кар’єрі, і постійно виконує другорядні ролі – щось на зразок актора масовки.

7. Видатна балерина Ольга Лепешинська під час виступу зламала ногу. Тріск був такий сильний, що його змогли почути навіть глядачі в залі. Але балерина героїчно довела сцену до кінця. Як їй це вдалося зробити з потрійним переломом, не змогли зрозуміти ні лікарі, ні сама балерина.

8. Один з найбільш гострих видів балетних принижень – це віник, загорнутий в газету. Його кидають на сцену замість букета. Звідси з’явилася закулісна приказка «дочекаєшся віника в газеті!»