1 Перш за все необхідно обрати стиль танцю й, аби зацікавити учнів і підготувати їх до подальшої роботи, надати історичну довідку стилю, зазначити відомих представників, розповісти про основні специфічні рухи тощо.

 2 Запропонувати учням прослухати музику та проаналізувати її: визначити її характер, темп та музичний розмір.

 3 Пояснити учням правильність виконання тих чи інших рухів, показуючи їх на своєму прикладі.

 4 Повторити рухи разом із танцівниками.

 5 Запропонувати учням виконати рухи чи певну танцювальну зв’язку самостійно, аби краще розібратися в структурі руху, м’язово відчути його та швидше запам’ятати. А педагог у цей час може побачити допущені помилки і вчасно їх виправити.

 6 Вивчивши всі рухи окремо та певні комбінації (зв’язки), поступово поєднати їх разом із різноманітними переходами, малюнками, створивши цілісний танець.

 7 Для запам’ятовування, відпрацювання та вдосконалення хореографічної постановки за допомогою технічної та акторської майстерності, для грамотного музичного виконання необхідно багаторазово повторити вивчений танець.

Методи розучування танцювальних рухів

1 Метод розучування по частинах: елемент танцю ділиться на прості частини, кожна з яких розучується окремо з подальшим угрупованням частин в потрібній послідовності в єдине ціле.

2 Цілісний метод: розучування руху повністю в повільному темпі. Цей метод підходить для простих рухів.

3 Метод тимчасового спрощення: складна комбінація чи вправа зводиться до простої і розучується в такому вигляді. Потім її поступово ускладнюють, наближаючись до основної завершеної форми.